Блог 10-А класу Кам'янського ліцею №1 Кам'янської міської ради Черкаської області. Класний керівник: Поліщук Марина Віталіївна
субота, 23 листопада 2019 р.
День пам’яті жертв Голодомору цьогоріч вшановують 23 листопада. День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.
четвер, 21 листопада 2019 р.
21 листопада День гідності та свободи!!!
Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.
\
Гідність людини не в її походженні. Бог не створив рабства, але обдарував людину свободою. (Іоанн Златоуст)
Гідність[ ред. код] ... Гі́дність — це поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості.
Революція гідності. У цих словах вся квінтесенція тої туги за Європою, що підняла Україну, туги за людською гідністю.
Гідність. Поняття на чуттєвому рівні відоме кожному, інтуїтивно воно виглядає цілком зрозумілим. Проблеми – як, зрештою, з кожним почуттям – зачинаються при спробі проговорити цю інтуїцію. Але спробую.
Отож, почну з позиціонування слова – ще не поняття, а слова – в системі мови. Семантично, "гідність" – в першому наближенні – це усвідомлення своєї значимості, самоповага і повага до значимості чужої особистості. https://zbruc.eu/node/21702
Свобо́да — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Юридично, свобода — це можливість людини поводитись відповідно до своїх волевиявлень, тобто робити все, що бажається, але тільки те, що не заборонено законом і не спричиняє невиправданої шкоди правам і свободі інших людей. Абсолютна свобода — свобода робити все, що бажається, справжня правова свобода — свобода робити все, що подобається, але без шкоди свободі і правам інших людей. Завдання права полягає в тому, щоб свободу усіх ввести в розумні справедливі рамки[1]. Libertas est potestas faciendi id, quod jure licet (Свобода — це можливість робити дозволене правом).
.День революції гідності Цього дня, 21 листопада, вшановується патріотизм і мужність громадян, які восени 2004-го і восени-взимку 2014 року захистили національні інтереси української держави та її європейський вибір. 21 листопада шанують пам’ять тих, хто віддав своє життя заради вільної України. 21 листопада 2013 року громадяни України вийшли на київський Майдан Незалежності на знак протесту проти відмови підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. У ніч із 29 на 30 листопада активістів жорстоко розігнали правоохоронці, що перетворило мирний Євромайдан на Революцію Гідності. Революція призвела до численних людських жертв і закінчилася поваленням режиму Януковича і втечею екс-президента. Незабаром після цього Росія відкрито виявила агресію проти України, анексувавши Крим і почавши війну на Донбасі – спочатку силами найманців і терористів, а пізніше потайки ввівши на схід України регулярні війська.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/society/10760585-sogodni-v-ukrajini-vidznachayut-den-gidnosti-ta-svobodi-video.html
Закон гідних – творити добро і не сваритися. (Лао-цзи)
Не те шкода, що людина позбулася своїх грошей, будинку, маєтку – все це не належить людині. А те шкода, коли людина втрачає свою справжню власність – свою людську гідність. (Епіктет)
неділя, 17 листопада 2019 р.
У Камʹянській міській обʹєднаній
територіальній громаді відкрили
«ChildrenMusicPark»
У рамках конкурсу культурно-мистецьких проектів Малі міста – великі враження, що реалізовується за підтримки уряду та Міністерства культури України, цього року Кам’янка стала переможцем проекту «ChildrenMusicPark».
Нагадаємо, ідея конкурсу належить ГО «Інститут культурної політики». Він уже другий рік поспіль реалізується Асоціацією міст України та Українським центром культурних досліджень за підтримки Міністерства культури України.
Основною ідеєю проекту є підтримка культурного надбання та традицій міста, які тісно пов’язані з культурним спадком всесвітньо відомого композитора П.І.Чайковського.
На території скверу облаштовано паркову зону та інсталяції, що відтворюють 26 п’єс «Дитячого альбому» створені геніальним композитором П.І.Чайковського, який був написаний в Кам’янці та присвячений його племінникам. На алеях парку розташовано «ошатно вбрані» макети книг, на розкритих сторінках яких зображено сюжети кожної із тематичних п’єс, а поруч з кожною з картинок вступні ноти музики цього твору.
Після урочистостей жителі та гості свята мали змогу поринути в неповторну атмосферу ХІХ століття, відвідати місця, що надихали великого композитора. На території музею О. С. Пушкіна та П. І. Чайковського, гостей свята чекали міські пейзажі минулого століття, костюмовані дійства та концертна програма, яку зіграли на роялі Чайковського.
Учні нашого класу також прийняли участь
в концертній програмі!
Донець Єва
Баліцький Тимофій
Дякуємо за участь в заходах які
придставляють і популізують
Кам'янку,як
центр світової музичної спадщини
П.І.Чайковського.
четвер, 14 листопада 2019 р.
субота, 9 листопада 2019 р.
День Української писемності та мови!
субота
9 листопада
День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Історія
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».
Вислови відомих людей про значення мови:
Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Ф. Вольтер).
Народ, що не усвідомлює значення рідної мови для свого вищого духовного життя і сам її покидає й відрікається, виконує над собою самовбивство (Шафраник).
Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Г. Гердер).
Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе (О. Пахльовська).
Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови… (М. Рильський).
Мова росте елементарно, разом з душею народу (І. Франко).
Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити та доглядати (М. Рильський).
Руйнування мови – основи національної культури – це вже не просто вина, а злочин держави перед народом (А. Мокренко).
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів (В. Захарченко).
Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (В. Голобородько).
Мова – це місто, для побудови якого кожна людська істота принесла камінь (Р. В. Емерсон).
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування (П. Мирний)
Від слова до слова людина іноді йде все життя (Станіслав Єжи Лєц).
Гарна мова надає пристойну форму навіть дурним думкам (Вільгельм Швебель).
… Поки живе мова – житиме й народ, як і національність … От чому мова завжди має таку велику вагу в національному рухові, от чому ставлять її на перше почесне місце серед головних наших питань (І. Огієнко).
Які книжки читати для вдосконалення своєї мови?
1. “Гарна мова — одним словом: словник вишуканої української мови” (2015, Тарас Береза)
Автор опрацював найдавніші твори української мови, відібрав із них найцікавіші уживані раніше слова. Та своєю працею доводить, що ми втратили велику частину цікавих виразів і слів. Безперечно, це найцікавіший гід по історії української мови й літератури.
2. “100 експрес-уроків української” (2016, Олександр Авраменко)
Відомий український радіоведучий та борець за популяризацію української мови — розробив ці вправи спеціально для нас. Тих, хто вчиться позбуватись неправильних слів в українській мові й найкраще запам’ятовує інформацію при виконанні практичних завдань.
3. “Мова чудова” (2016, Ольга Уліщенко)
Найкращий варіант для дітей, адже книжка написана жвавою мовою. Вміє зацікавити головними героями творів та допомагає легко засвоїти матеріал.
4. “Українська легко! (інфографіка)” (2016, Наталія Клименко)
Книжка про того самого Лепетуна — головного героя сайту Мова — ДНК нації. Ми вже згадували про цей ресурс вище. А книжка також складається у більшості з ілюстрації та стислих правил. Чудовий подарунок тому, хто хоче зробити свою мову чистішою.
5. “Говорим и читаем по-украински” (2015, Світлана Лукач)
Книжка, яку потрібно було створити вже давно! Довідник для російськомовних людей, які хочуть вивчити українську і не знають з чого почати. Окрім зрозумілої теорії, розподіленої на тематичні блоки, є вправи для закріплення матеріалу.
пʼятниця, 8 листопада 2019 р.
Конкурс пам’яті П.І.Чайковського: проведено літературно-музичний вечір, присвячений сторінкам життя Кароля Шимановського
Перший день XVII-го Всеукраїнського дитячого музичного конкурсу пам’яті П.І.Чайковського завершився в історичному музеї Кам'янського історико-культурного заповідника. Після екскурсії по залах музею для учасників конкурсу, їхніх батьків, викладачів, а також кам'янчан був проведений літературно-музичний вечір «Великий самітник у княжій мантії». Ця композиція – штрихи до портрета геніального польського композитора Кароля Шимановського – однієї з тих видатних постатей світової культури, яку вважають своєю одразу в кількох країнах. Поляк за походженням, він народився в Україні і згодом більше 30-ти років поспіль приїздив сюди в пошуках натхнення.
«Великий самітник у княжій мантії» – так називала Кароля рідна сестра Софія. Відлюдькуватий і товариський водночас, він спілкувався з навколишнім світом виключно мовою музики. Об’їздив увесь світ, але ніколи не мав власного будинку. Його фортецею і його життям була музика…
Через спогади cамого Шимановського, його рідних і друзів – тих, хто мав щастя жити поруч із ним, – автори та ведучі вечора Лариса Висоцька і Наталія Пугач познайомили глядачів із періодом життя композитора, який він провів у нашому краї – в такій милій його серцю Тимошівці.
Гармонійним доповненням до літературної частини композиції стала музика у виконанні Алли Єфремцевої (вокал, концертмейстер Світлана Концедалова), студентки музичного коледжу м. Кропивницький Катерини Паученкової (скрипка, концертмейстер Світлана Концедалова), учня Кам’янської дитячої музичної школи ім. П.І.Чайковського Тимофія Баліцького (фортепіано) та камерного хору «Кам’янка» Кам’янської міської ради. Слухачі мали змогу насолодитися музикою Кароля Шимановського, П.І.Чайковського, С. Рахманінова.
Після завершення вечора з напутнім словом до конкурсантів звернулася директорка Кам'янського заповідника Галина Таран. Вона побажала юним музикантам успіхів та всіляких гараздів, натхнення та терпіння. Після цього учасникам музичної сцени композиції були вручені різні пам'ятні презенти.
Успіхів! Так тримати!
Перший день XVII-го Всеукраїнського дитячого музичного конкурсу пам’яті П.І.Чайковського завершився в історичному музеї Кам'янського історико-культурного заповідника. Після екскурсії по залах музею для учасників конкурсу, їхніх батьків, викладачів, а також кам'янчан був проведений літературно-музичний вечір «Великий самітник у княжій мантії». Ця композиція – штрихи до портрета геніального польського композитора Кароля Шимановського – однієї з тих видатних постатей світової культури, яку вважають своєю одразу в кількох країнах. Поляк за походженням, він народився в Україні і згодом більше 30-ти років поспіль приїздив сюди в пошуках натхнення.
«Великий самітник у княжій мантії» – так називала Кароля рідна сестра Софія. Відлюдькуватий і товариський водночас, він спілкувався з навколишнім світом виключно мовою музики. Об’їздив увесь світ, але ніколи не мав власного будинку. Його фортецею і його життям була музика…
Через спогади cамого Шимановського, його рідних і друзів – тих, хто мав щастя жити поруч із ним, – автори та ведучі вечора Лариса Висоцька і Наталія Пугач познайомили глядачів із періодом життя композитора, який він провів у нашому краї – в такій милій його серцю Тимошівці.
Гармонійним доповненням до літературної частини композиції стала музика у виконанні Алли Єфремцевої (вокал, концертмейстер Світлана Концедалова), студентки музичного коледжу м. Кропивницький Катерини Паученкової (скрипка, концертмейстер Світлана Концедалова), учня Кам’янської дитячої музичної школи ім. П.І.Чайковського Тимофія Баліцького (фортепіано) та камерного хору «Кам’янка» Кам’янської міської ради. Слухачі мали змогу насолодитися музикою Кароля Шимановського, П.І.Чайковського, С. Рахманінова.
Після завершення вечора з напутнім словом до конкурсантів звернулася директорка Кам'янського заповідника Галина Таран. Вона побажала юним музикантам успіхів та всіляких гараздів, натхнення та терпіння. Після цього учасникам музичної сцени композиції були вручені різні пам'ятні презенти.
Участь в конкурсі прийняв учень нашого класу
Баліцький Тимофій.
Успіхів! Так тримати!
Підписатися на:
Дописи (Atom)