Святвечір

Засніжило, закрутило

Все навкруг запорошило,

 Землю вкутало морозом.

 Їде зима білим возом.

Ліс і гори, і долини

 У м'якій, легкій перині. 

Димок білий над хатами

 Звабно пахне пампухами.

 У печі кутя підходить,

 Мати пирогами годить,

 Грибна юшка ніс лоскоче,

 Узвар в казанку хлюпоче.

Увечері, напередодні Різдва, в кожній оселі готували 12 пісних страв, серед яких обов'язково мала бути кутя. Оселю святково прибирали.  Біля покуття чи на столі ставили й дідуха - солом'яного снопа або спеціально виплетеного вінка з колосся.

       А коли на небосхилі з'являлася перша надвечірня зірка, уся родина сідала за багатий стіл.
 Він справді був багатим - аж дванадцять різноманітних страв. 
Тому в народі цей вечір називали Cвят-вечором, Багатим вечором, Багатою кутею.
 Починали й закінчували вечеряти кутею та узваром.

Ось і зіронька сіяє

 До вечері закликає.

 То Христос, наш Спас родився!

 У мале дитя повився.

Заспіваймо колядницю,

Нехай серце звеселиться.

 І старі, і юнь безвуса,

Возвеличимо Ісуса!

Хай смачна кутя удасться,

Хай в сім'ї панує щастя,

Щоб весела коляда  в хату радість принесла!

Щоб співали рано півні, щоб велися в хаті гривні,

Щоб весело і багато провели Різдвяне свято!