5-А захищає екологічні проекти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18 ТРАВНЯ: ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один із страшних прикладів злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

Анексія Криму Російською Федерацією у лютому 2014 році актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права. Вже 20 березня Верховна Рада України ухвалила Постанову № 1140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнавала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

21 квітня того ж року був підписаний Указ Президента РФ № 268 «Про заходи щодо реабілітації вірменського, болгарського, грецького, кримськотатарського та німецького народів і державну підтримку їх відродження та розвитку», в якому фігурували «відновлення історичної справедливості», «національно-культурне і духовне відродження» та «забезпечення захисту прав і законних інтересів».

В реальності нова «влада» Криму вперше в новітній історії заборонила проведення 18 травня традиційного траурного мітингу в центрі Сімферополя, тож 70-і роковини депортації кримські татари були змушені відзначати в місцях компактного проживання в оточенні загонів поліції у супроводі гелікоптерів. Водночас лише упродовж першого року по анексії 2014 року більше 150 кримських татар були піддані «вибірковому правосуддю», 21 зник без відома або був убитий, а Меджліс позбавлений як будинку, так і можливості вести діалог із державними органами «Республіки Крим». Доводиться констатувати, що на п’ятому році анексії АР Крим переслідування кримськотатарського народу окупаційною адміністрацією лише посилилося.

В таких умовах, вшанування на загальнодержавному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.

Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу, 18 травня в Україні встановлено Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Українським парламентом заявлено, що системний тиск на кримськотатарський народ, репресії громадян України за національною ознакою, організація етнічно і політично вмотивованих переслідувань кримських татар, їхніх органів, таких як Меджліс кримськотатарського народу та Курултай кримськотатарського народу, на тимчасово окупованій території України з боку державних органів Російської Федерації, починаючи з дати початку тимчасової окупації, є свідомою політикою етноциду кримськотатарського народу.

У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення Державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

17 травня - День пам'яті жертв політичних репресій
                       

                               

                Сьогодні в Україні День пам’яті жертв політичних репресій.

День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,  привернення  уваги  суспільства  до  трагічних  подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної   ідеології.

Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% українці). Величезну кількість із них було розстріляно, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже 3 мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.

Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священиків, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали  масові  репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 30-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та таборів.

Впродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.

Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 30-х – в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року,  коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.

Дистанційне навчання 12 травня

Англійська мова 

(Ярослав Гевел)
Повторимо часи групи Present

Англійська мова

ПАРОЛІ

Пономаренко Яна                  фант9932

Донець Єва                            план0385

Варушкіна Настя                    6267єрик

Глигало Роман                       2203буза

Шумило Назар                       ашуг5169

Баліцький Тимофій                   мати53566

Селезньов Мирослав              43851оков

Карпенко Антон                        ірга43391

Коваленко Наташа                      77680диня

Загнибіда Дарина                    23012брід

                            День пам'яті і примирення!!!

День пам'яті та примирення в Україні встановлено Указом президента, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років". Символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак / фото УНІАН День пам'яті та примирення присвячений пам'яті жертв Другої світової війни та примиренню між країнами-учасниками. Дні пам'яті відзначаються щорічно 8 і 9 травня починаючи з 2005 року. День пам'яті і примирення День пам'яті встановлено на честь подій 8 травня 1945 року. Тоді Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла "Акт про беззастережну капітуляцію" Збройних сил нацистської Німеччини. Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США були проведені багатолюдні святкування. День пам'яті був проголошений резолюцією Генеральною Асамблеєю ООН 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни. Картинки з днем пам'яті / фото Depositphotos Резолюцією ООН державам пропонується щорічно один або два дні віддавати данину пам'яті всім жертвам Другої світової війни. Генасамблея також підкреслила, що ця подія підготувала умови для створення Організації Об'єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лих війни і закликала країни-члени ООН об'єднати зусилля в боротьбі з новими викликами і загрозами, і зробити все можливе для врегулювання всіх суперечок мирними засобами відповідно до Статуту ООН, і таким чином не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку. День пам'яті та примирення в Україні В Україні відзначають День пам'яті і примирення в річницю капітуляції нацистської Німеччини - 8 травня. День пам'яті та примирення встановлений Указом президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, а також Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років", який набрав чинності 21 травня 2015 року. Листівки з днем пам'яті та примирення / fakty.com.ua В Указі президента сказано, що цей пам'ятний день встановлений для "гідного вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та вираження поваги всім борцям проти нацизму". В Україні символом Дня пам'яті з 2014 року вважається червоний мак і гасло "1939-1945. Ніколи знову". Червоний мак, який символізує кривавий слід від кулі, вважається міжнародним символом пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів. Червоний мак вважається міжнародним символом пам'яті жертв конфліктів / фото УНІАН Зазвичай, в пам'ять про жертви Другої світової війни в Києві та обласних центрах України 8 травня встановлюється почесна варта біля пам'ятників і меморіалів, присвячених увічненню перемоги над нацизмом та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни 1939-1945 років, а також урочисто покладаються вінки і квіти. У храмах проводяться молебні та служби на честь пам'яті загиблих воїнів. Читайте також явились в місті у Вихідні: коли на українців знову чекає три дні відпочинку підряд День пам'яті і примирення 2020 Але День пам'яті і примирення 2020 Україна проведе за особливих обставин. Через епідемі. коронавірусу масових заходів не буде. Однак, місцеві органи влади повинні забезпечити індивідуальне привітання ветеранів в регіонах. Приміром, мер Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про надання щорічної матеріальної допомоги з нагоди Дня пам'яті і примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, і закликав привітати ветеранів, зателефонувавши їм. Листівки з днем пам'яті та примирення / фото Depositphotos Привітання з днем пам'яті та примирення Сьогодні ми відзначаємо День пам'яті і примирення. Сумуємо за тими, хто загинув на полях битв, у фашистських катівнях і концтаборах. Віддаємо данину пам'яті всім загиблим, які віддали свої життя в ім'я Великої перемоги. *** Ми всі живі завдяки відвазі й мужності мільйонів людей, які брали участь у Другій світовій війні. Картинки з днем пам'яті / uinp.gov.ua *** У День пам'яті та примирення бажаємо всім жити у мирі, навчитися прощати, розуміти один одного, залагоджувати всі суперечки та сварки мирним шляхом. Нехай цей день примирення нагадує, як важливо вірити і творити добро, щоб більше не було воєн і конфліктів!

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.