понеділок, 26 квітня 2021 р.

"Чорнобиль: 35 років пам'яті

                     Гірчить Чорнобиль крізь роки...


 Ліга старшокласників Черкащини ініціювала проведення челенджу «Чорнобиль-35»

Президент Ліги старшокласників  Поліщук Анна та представник Національної ради дітей і молоді від Черкаської області Борислав Цимбалюк спільно з  лідерами козацького класу   Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Черкаської міської ради запросили долучитися до ініціативи та запалити свічку пам’яті про жертв чорнобильської трагедії.


«Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах» 

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС. 

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор. 

2 дні світ нічого не знав про вибух. 

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

 500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів. 

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. 

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. 

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали. 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людеи забруднено радіоактивними нуклідами. 

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі. 

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільи онів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цеи період активною стадією аварі .

 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС. 

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям. 

26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював. 12 

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора. 

Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції. 

15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

 Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. 

29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком. 

Чорнобиль — це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль. Закрити тему Чорнобиля можна буде нескоро. Час масового героїзму пройшов, а уроки Чорнобиля ми будемо ще усвідомлювати. Наше покоління розуміє, що не земна куля належить нам, а ми належимо їй. І нам потрібно передати майбутнім поколінням чисту планету.

    Тому учні класу не могли не долучитися до акції, запропонованої учнями черкаських навчальних закладів. Провели виховну годину: "Чорнобиль: 35 років пам'яті " Пам`ять про тих, хто поклав своє життя при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вшанували хвилиною мовчання, запаливши свічки ПАМ`ЯТІ.

четвер, 1 квітня 2021 р.

Місячник екологічного виховання

 АКЦІЯ 2021 "ЗАХИСТИ ПЛАНЕТУ СЬОГОДНІ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ"  (01.04-30.04)

Чим небезпечні використані батарейки для природи?

Згідно з дослідженнями вчених, встановлено, що навіть однієї батарейки формату АА (пальчикової) достатньо аби забруднити територію від 10-15 квадратних метрів. Це пов’язано з неправильною їх утилізацією, адже здебільшого використані батарейки відправляються у смітник, а це робити категорично заборонено. Про це також свідчить знак з перекресленим сміттєвим контейнером, зображений на батарейках.

Батарейки та лампи з використанням ртуті, нарівні з розбитими градусниками, становлять групу найбільш шкідливих та небезпечних відходів, тому в звичайні сміттєві контейнери викидати їх не можна. 

Основні речовини, що містяться в акумуляторних батарейках та небезпечні процеси:

  • Свинець — один із найшкідливіших металів. Він сам і його сполуки токсичні, при гострому отруєнні, ви відчуєте сильні болі в животі і суглобах. Має властивість накопичуватися в нирках і кістках поступово руйнуючи їх.
  • Кадмій — ще один отруйний метал. Також, як і свинець дуже токсичний. При його отруєння можливі судоми, провокує розвиток раку.
  • Ртуть — про неї і говорити нема чого. Всі з дитинства налякані цією речовиною, адже, коли дітям ставлять градусник, то нагадують не вронити його, адже тоді розсипеться шкідлива ртуть. Дійсно, концентрація парів ртуті сильно впливають на стан мозку, печінки, нирок  і нервової системи.

Корозія значно пришвидшує руйнування металевого покриття батарейки, спричиняючи швидке розповсюдження шкідливих речовин в ґрунті, далі в ґрунтових водах і в кінцевому результаті – в організмі людини. Але такого забруднення можна досягти не лише через неправильну утилізацію пальчикових батарейок, а й акумуляторів для смартфонів та іншої техніки.

Небезпечним для природи також є спалювання акумуляторів, адже таким чином отруйні речовини потрапляють в атмосферу разом з димом. Спалювати акумулятори заборонено.

Тому ми приєднуємось і Вас закликаємо: "Здавайте батарейки на безпечну утилізацію!"